Рыбалка в Приднепровье.

Портрет рибалки Придніпров'я

"Я заядлый рыбак и при первой же возможности отправляюсь на рыбную ловлю. Люблю одиночество и ловлю один. В это время приходят самые интересные мысли и идеи."

Євген Весник,

кіноактор

         В Україні живе близько 49 мільйонів людей. Усі ми чимось захоплюємося: хто мисливством, хто філателією, собаківництвом. Майже кожний десятий - (враховуючи малечу від 5 років, дідусів, домогосподарок, депутатів тощо) полюбляє риболовлю. Правда, як жартують знавці, є "риболови" - ті, що рибалять час від часу, іноді виловлюючи плітку чи окуня, а є "рибалки", навіть "РИБАКИ" - фанатично віддані своєму хобі люди. Остання категорія сиділа би на водоймі і вдень, і вніч, і в морози і у відлигу, забувши про родину і роботу...

         Буремні і непевні 90-ті роки минулого століття (я маю на увазі 20 століття) ініціювали стрімкий розвиток нерегульованого, неорганізованого рибальства. У цій статті мова піде про аматорське рибальство в умовах урбанізованого впливу; чим відрізняється міський рибалка-аматор від свого колеги, скажімо, з села; які схожі проблеми постають перед ними...

         Дніпропетровськ - велечезне, індустріально розвинуте місто. Разом з Дніпродзержинськом утворюють потужну Дніпропетровсько-Дніпродзержинську промислову агломерацію. За різними даними, тут живе близько 1,85 мільйона чоловік. Кількість рибалок тільки в м. Дніпропетровську становить близько 100 000 (Новіцький, 2000; Новіцький, Христов, 2000; Новіцький, 2001). Потрібно підкреслити, що це - загальна кількість рибалок, тих, хто виходить на водойми від 1 разу на рік. Наведені цифри дуже варіюють в залежності від сезону, району водойми.

         Ми відмічали, що наприкінці 1990-х років спостерігається чіткий розподіл любительського (аматорського) рибальства на суто рекреаційне (з метою відпочінку) і споживацьке (риболовля - як засіб видобутку водних ресурсів для вирішення економічних чи гастрономічних проблем). Опитування показали, що зусилля 70% рибалок сьогодні спрямовані на вирішення своїх гастрономічних та матеріальних потреб. Різко збільшилася на водоймах Дніпропетровщини кількість пенсіонерів (табл. 1).

Табл. 1. Віковий склад рибалок Дніпропетровщини.

Переважна частина рибалок Дніпропетровського та Дніпродзержинського районів - міські жителі. Опитуванні рибалки склали чотири великі соціальні групи: робочі - 53,2 %, службовці - 16,9 %, пенсіонери - 21,4 %, молодь, що навчається, - 8,5 %.

В уловах рибалок Дніпропетровщини фіксується 23-26 видів риб (промисел у цей час базується на 18-22 видах). В межах Дніпропетровського району найчастіше здобиччю рибалок є верховодка, плітка, плоскирка, карась сріблястий, йорж, окунь, лящ, краснопірка, бичок кругляк. До речі, зараз йорж в уловах рибалок трапляється переважно тільки акваторії Самарської затоки Дніпровського водосховища (до 1990-х років цю рибу ловили майже на всій акваторії водосховища).

Враховуючи велику частку малоцінних, смітних риб в уловах аматорів, можна стверджувати, що любительске рибальство в функціюванні водних екосистем виконує дуже важливу селективну роль. Об'єм вилову малоцінних риб аматорами в межах району сягає 700-950 тонн (в залежності від сезону), тоді як промислом такі види як бички, верховодка не освоюються, а вилучення окуня, плоскирки, краснопірки не досягає оптимального рівня.

Улови "урбанізованого" рибалки варіюють в залежності від різних факторів: пори року, віддаленості місця риболовлі від індустріального міста, риболовлі з човна чи з берега, техничної оснащеності рибалки, навіть від його мобільності.

Весною в уловах міського рибалки частіше відмічається плітка, верховодка, окунь, щука, карась сріблястий, лящ - всього близько 18 видів. Влітку аматори виловлюють майже всі види риб, що населяють води Дніпровського водосховища і є об'єктами рибальства (крім хіба що товстолобиків) - до 26 видів. Взимку видовий склад уловів рибалок дещо обіднений - 14 видів риб.

Найбільшому рекреаційному пресу піддаються акваторії водойм, які розміщені в межах великих населених пунктів, а також віддалених від мегаполісів не більше ніж на 60-80 км (вважається, що зоною "стійкого рекреаційного інтересу" можна назвати ту територію, яка розташована в 1-2 годинах поїздки на авто- чи залізничним транспортом).

За нашими даними, в Дніпропетровської області в зимовий період рибаками-аматорами виловлюється 320 тон риби, весною та восени - 250-290 тон, влітку - 1200-1600 тон. Майже 40% уловів припадає на водойми Дніпропетровського району (включаючи Самарську затоку Дніпровського водосховища та систему притоків Дніпра - рр.Кільчень, Мокра Сура та інші).

На нашу думку, цікавими є дані про відвідуваність рибалками акваторій в межах м.Дніпропетровська та зимові аматорські умови деяких видів риб в межах міста.

Фактично, вся 40-кілометрова ділянка р. Дніпро, яка пролягає повз м. Дніпропетровськ, є акваторією підвищеного рибальського інтересу, тому показники відвідуваності водойми в межах міста надзвичайно високі. Найбільші скупчення аматорів-"зимників" щоденно відмічались в межах житлових масивів Дніпропетровська - Червоний Камінь, Парус, Комунар, Ігрень, на акваторії міського гребного каналу (Мандриковські плавні) - ж/м Перемога. В середньому на протязі 1 зимового дня на міському гребному каналі рибалять 317+5 аматорів. За зиму 1998-1999 рр. на каналі в рибальских цілях побувало не менше 21 000 рибалок (наголосимо: на акваторії в 100 га!). Навантаженість на 1 га водойми в період льодоставу досягає 210+3 чол. (причому влітку навантаженість на цю водойму набагато менша - 175+4 чол.).

Результати обліку відвідуваності рибалками заток Дніпра в межах ж/м Червоний Камінь, Парус, Комунар засвідчили відповідну ситуацію. Єдина відмінність - більша, ніж у першому випадку, площа акваторії, і, в зв'язку з цим, менші щільності скупчень рибалок в перерахунку на 1 га водної площі.

На акваторії Самарської затоки взимку 1998-1999 рр. щоденно рибалили до 960 чоловік. Ці дані ми отримали при перерахунку даних спостережень на різних ділянках затоки загальною площею 570 га. На протязі зими 1998-1999 рр. (78 днів з стійким крижаним покривом) облікову ділянку відвідали понад 12 600 чоловік.

На нашу думку, взимку на р. Самара Дніпровська та Самарській затоці в межах Дніпропетровського та Новомосковського адміністративних районів займаються рибальством до 76 тисяч аматорів. В межах тільки м.Дніпропетровська на Дніпровському водосховищі за зиму відмічається до 42 000 рибалок (525 чол/доба вне залежності від дня неділі).

В середньому зимові улови пересічного рибалки в 1999 році склали 3,42 кг/32 шт (в 1994 - 2,25 кг/23 шт) (табл. 2). Слід підкреслити, що збільшення уловів залежить не від покращення умов рибальства, а від більш уважного, прискіпливого наукового спостереження (до 1994 року вважалось, що улови рибалок Дніпропетровщини незначно конкурують з промислом - "скільки там тих рибалок і що вони спіймають!...")

Табл. 2. Кількісні і якісні параметри зимових уловів аматорів на Дніпровському водосховищі.

Примітка. Над рискою - загальна маса улову, кг;

                  під рискою - середня кількість риб в улові, шт.

В таблиці 3 наводяться дані про середній улов 1-го пересічного рибалки на Дніпровському водосховищі взимку 1997 - 1998 рр. впродовж світлого часу доби (за результатами аналізу 75 любительських уловів).

Табл. 3. Добовий вилов 1-го рибалки - аматора на Дніпровському водосховищі в зимовий період 1997 - 1998 рр.

Плітка. Взимку - основний об'єкт рибальського інтересу (відмічається в 98,3 % уловів). Орієнтовно кожної зими аматори в межах Дніпропетровської області виловлюють до 140-150 тонн плітки.

Окунь. В перший місяць льодоставу в уловах рибалок фіксується до 93,4 % окуня (по кількості). Середня маса виловлюваної риби взимку 1998-1999 рр. склала 0,15+0,003 кг. Найбільший вилов окуня взимку (4.01.1996 г.) було зафіксовано у рибалки на Самарській затоці Дніпровського водосховища (район с. Новоселівка): на блешню було впіймано 78 екз. окунів довжиною 15-16 см та 62 екз. довжиною 18 - 19 см. Загальна маса улову перевищила 16,5 кг[1].

Орієнтовно взимку з водоймища аматорами вилучається до 114 тонн окуня.

Лящ. В межах Дніпропетровського адміністративного району в зимовий період виловлюється 8,5 тонн ляща - середньою массою 0,65+0,002 кг.

Судак. Цього хижака ловлять попутно з полюванням на окуня. Кожної зими рибалки-аматори виловлюють 1,3-2,0 тонни цінного ресурсного виду, яким є судак. Середня маса виловлюваного судака в різні роки варіює - від 1,13 кг в 1995 р., до 0,64 кг в 1996-1997рр.

Щука. Улови цього хижака впродовж всього календарного року на Дніпровському водосховищі достатньо великі. В зимовий період на щуку полюють за допомогою жерлиць (55% рибалок, які займаються ловлею хижих риб) або з блешнею. Необхідно підкреслити, що близько половини (48%) любителів щуки (також окуня і судака) використовують заборонену Правилами рибальства кількість жерлиць - 15-25 знарядь лову при дозволеній кількості не більше 10[2].

Взимку аматорами на Дніпровському водосховищі виловлюється від 14,5 тонн (1995-1996 рр.) до 21,3 тонни (1996-1997 рр.). Середня маса щуки в уловах рибалок - 0,50+0,05 кг.

Йорж. Загальний вилов йоржа взимку в межах м. Дніпропетровська орієнтовно можна оцінити в 1,5-2,2 тонни, причому в окремі дні (частіше в лютому - на початку березня) на Самарській затоці виловлюється близько 150 кг (5300 екз.) йоржа! Середня маса - 0,035+0,002 кг.

Карась. На протязі останніх років цей не типовий об'єкт зимового рибальства доволі часто трапляється в уловах рибалок. Він фіксується у 5-8 % рибалок. На акваторії Самарської затоки щозими виловлюється до 0,7 тонни карася сріблястого середньою вагою 0,25+0,004 кг.

За нашими даними, кожної зими на Дніпровському водосховищі і р.Самарі аматори виловлюють до 300 тонн риби (тільки плітки, окуня, ляща, судака, щуки і йоржа виловлюється понад 284 тонни). Для порівняння: річна квота рибодобувних організацій на Дніпровському водосховищі не перевищує 200 тонн, хоча навіть такий скромний показник в останні роки не освоюється.

Наукові дослідження в сфері рекреації надзвичайно важливі. З кожним роком зростає популярність "зеленого" туризму, в'їздного риболовного туризму, рекреаційного рибальства, водних видів відпочинку. З урахуванням цього обсяги соціального використання тваринного світу потрібно щорічно уточнювати і перераховувати. Можливо, деякі види природокористування потрібно обмежувати, перерозподіляти рекреаційне навантаження на окремі водойми та їх ділянки.

Безперечним є той факт, що любительське рибальство сьогодні - надзвичайно популярне захоплення мільйонів людей в Україні, рибальський бізнес стрімко розвивається. Але рекреаційне рибальство як вид спеціального ресурсокористування аж ніяк не повинне бути стихійним і нерегульованим. Як побудувати гармонійні взаємовідношення між рибалкою і екосистемою - це вирішувати нам з вами!

Що ще можна почитати з цієї теми:

Новицкий Р. А., Христов О. А., Бондарев Д. Л. Научные исследования и любительское рыболовство в Приднепровье //Рыбное хозяйство Украины, 1999, № 4 (7). - С. 58-60.

Новицкий Р. А. Посещаемость рыбохозяйственных водоемов рыболовами-любителями //Рыбное хозяйство Украины, 2000, № 3-4. - С. 73-74.

Новицкий Р. А., Яровой А. Г. Уловы рыболовов Приднепровья //Рыбное хозяйство Украины, 2000, № 5. - С. 46-48.

Новіцький Р. О., Христов О. О., Бондарєв Д. Л., Яровий А. Г. Любительське рибальство у Придніпров'ї //Мисливець і рибалка, 2000, № 6. - С. 25-26.

Новіцький Р. О. Камо грядеши, аматорське рибальство?//Свята справа, 2001, №1(4),2001.-С.6-7.

Новицкий Р. А. Рыборазведение и организация любительского рыболовства: что выгоднее? //Рыбное хозяйство Украины, 2001, вып. 6 (17). - С. 55-56.

[1] Фактично, це - бракон'єрський улов з триразовим перевищенням добової норми вилову, яка дозволяється Правилами любительського і спортивного рибальства.

[2] В одному випадку на Самарській затоці ми зафіксували у аматора 38 (!) жерлиць, які займали акваторію площею близько 2 га.

Автор:  Новицкий Роман Александрович
Кандидат биологических наук, доцент кафедры зоологии и экологии Днепропетровского национального университета. Профессиональный ихтиолог.