Методы расчета убытков и наложения штрафов.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 36 від 18.05.95 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
26 травня 1995 р.
за N 155/691

Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних
рибному господарству внаслідок порушення законодавства
про охорону навколишнього природного середовища

Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ) та "Про тваринний світ"
( 3041-12 ), Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Методику розрахунку збитків, заподіяних рибному
господарству внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, що додається.
2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти
для видання зазначеної Методики.

3. Головній екологічній інспекції (Павлюк А.М.), секретаріату
(Даниляк О.Г.) забезпечити:
3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників;
3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки України на
місцях та заінтересованим міністерствам і відомствам.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Міністра В.Шевчука.

Міністр Ю.Костенко

Затверджено
наказом Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки
України від 18 травня 1995 року N 36

Методика
розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству
внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища

Основні положення

1. Галузь застосування.
Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному
господарству внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища (надалі - Методика),
встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку
збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення
природоохоронного законодавства, застосовується при здійсненні
державного контролю в галузі охорони навколишнього природного
середовища та раціонального використання природних ресурсів і є
обов'язковою для інспекторів Державної екологічної інспекції
Мінекобезпеки України і посадових осіб, спеціально уповноважених
органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних
інспекторів з охорони навколишнього природного середовища.
Ця Методика не поширюється на проведення обчислення розмірів
шкоди, яка заподіяна рибному господарству внаслідок незаконного
добування або знищення цінних видів риб громадянами України,
іноземними громадянами та особами без громадянства, розмір яких
встановлюється за відповідними таксами, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 року N 41 "Про
затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди,
заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення
цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу" ( 41-94-п ).
До прийняття Верховною Радою України Закону України "Про
виключну (морську) економічну зону" ( 162/95-вр ), розрахунки
збитків, нанесених забрудненням морського середовища, можуть
проводитись за "Методикой подсчета убытков, причиненных
загрязнением морской среды в экономической зоне СССР",
затвердженою Міністерством меліорації та водного господарства СРСР
та Міністерством рибного господарства СРСР 18 липня 1987 року
N 13-5-02/485.
Методика не може бути застосована при оцінці збитків,
заподіяних рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції та
розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення
будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, оцінка яких
здійснюється за відповідною Тимчасовою методикою, затвердженою
Держкомприроди СРСР та Мінрибгоспом СРСР 18 грудня 1989 року.
Розрахунки збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок
порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, проводяться
за відповідною Методикою, затвердженою Мінприроди України і
Держрибгосппромом України 11 вересня 1992 року.

2. Нормативні посилання.
У Методиці наведені посилання на такі законодавчі акти:
Закон України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 );
Закон України "Про тваринний світ" ( 3041-12 );
Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства
охорони навколишнього природного середовища України, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 року
N 925 ( 925-93-п ).

3. Загальні положення.
3.1. Дана Методика визначає порядок розрахунку розмірів
збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок забруднення
рибогосподарських водойм стічними водами, шкідливими речовинами та
проведенням на водоймах будь-яких робіт з порушенням
природоохоронного законодавства, що призвели до загибелі риби,
знищення нерестовищ, зниження рибопродуктивності водойм юридичними
та фізичними особами, в т.ч. іноземними, у рибогосподарських
водоймах України.
3.2. Згідно із ст.12 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та ст.58 Закону
України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ) підприємства, установи,
організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду,
заподіяну ними внаслідок забруднення та іншого негативного впливу
на навколишнє природне середовище.
3.3. Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію
Мінприроди України ( 925-93-п ) останній та її органам на місцях
надано право подавати позови про відшкодування збитків і втрат,
заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища.

4. Розрахунок величини збитків.
4.1. Основними вихідними даними для розрахунку збитків,
заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти,
повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та
інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекобезпеки
України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо
спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання
іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри,
результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних
науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного
водного об'єкта.
4.2. Підрахунок збитків здійснюється на підставі формул
(1)-(8), окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких
видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих
результатів.
Середні біологічні показники основних промислових видів риб
приймаються у відповідності з додатками N 1 (Таблиця 1) і N 2
(Таблиця 2).
Приклад розрахунку збитків наведено в додатку N 3.
Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в
натуральному вираженні, далі - у вартісному вираженні, які
обчислюються за цінами на рибу для цього регіону в даний період.
4.3. Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок
забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати
потомства.
4.3.1. Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої
риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній
вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1).

П1MSK1 П2MSK2
N = ПSM + ------ + ------, (1)
100 100

де: N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;
П - середня кількість загиблої риби, шт/м2;
П1 - середня кількість загиблих личинок, шт/м2;
П2 - середня кількість загиблої ікри, шт/м2;
S - площа негативного впливу пошкодження, м2;
М - середня маса дорослої особини, кг;
К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;
К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.
________________________________
* - молодь риби приймається за статевозрілу рибу.
** - личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла
риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період
їх розвитку до дорослої особини.

4.3.2. Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за
кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту,
коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за
формулою (2).

Z K
N = П --- Q C --- M, (2)
100 100

де: N - обсяг збитків, кг;
П - кількість загиблої риби, шт;
Z - доля самок, %;
Q - середня плодючість самки, тис.шт. ікринок;
С - кратність нересту, (разів);
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
М - середня маса дорослої особини, кг.

4.3.3 Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за
формулами (3, 4).
для планктону:
S H П p/b K1 A
N = --------------, (3)
100 K2

для бентосу:
S П p/b K1 A
N = -------------, (4)
100 K2

де: N - збитки в натуральному вираженні, т;
S - площа пошкодження, м2;
H - глибина водойми, м;
П - середня концентрація кормових організмів, г/м3 (для
планктону) та г/м2 (для бентосу);
p/b - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів в
продукцію;
К1 - показник гранично можливого використання кормової бази
рибою, %;
К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових
організмів в рибопродукцію;
-6
10 - коефіцієнт переведення грамів в тонни;
-6
A - 10 .

Коефіцієнти по кормовій базі (кормові організми) риб наведені
в додатку N 2 (Таблиця 2).

4.4.Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок
незаконного добування піщано-гравійної суміші, днопоглиблювання,
несанкціонованих гідромеханізованих та вибухових робіт,
розраховуються за рибопродуктивністю нерестовищ, загибеллю
кормових організмів та молоді риб.
4.4.1. Збитки від втрат нерестовищ розраховуються в
залежності від наявності вихідних даних за формулами (5) або (6):
а) по рибопродуктивності нерестовищ за формулою (5).

N = S P, (5)

де: N - обсяг збитків, кг;
S - площа пошкодження, га;
P - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим
поверненням, кг/га.

б) від втрат потомства за формулою (6).

Z K
N = S П --- Q C --- M, (6)
100 100

де: N - обсяг збитків, кг;
S - площа пошкодження, га;
П - кількість плідників на нерестовищах, шт./га;
Z - частка самок, %;
Q - середня плодючість самки, тис.шт.;
C - кратність нересту (разів);
K - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
M - середня маса дорослої особини, кг.

4.4.2. Збитки від попадання ікри, личинок і молоді риб в
рефулер земснаряда визначаються за формулою (7).

K
N = П V R --- M, (7)
100

де: N - розмір збитків, кг;
П - кількість ікри, личинок, молоді риб кожного виду, шт/м3
води;
V - об'єм вибраного грунту, м3;
R - кратність розбавлення грунту водою;
M - середня маса дорослої особини, кг.

4.4.3. Збитки від загибелі кормових організмів визначаються
за формулами (3)-(4).
4.4.4 Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми при
проведенні вибухових робіт здійснюється за фомулою (8).

N = S Р, (8)

де: N - розмір збитків, кг;
S - площа пошкодження, га.
Р - рибопродуктивність водойми, кг/га.

4.4.5. Підсумкова величина збитків приймається за
максимальною з розрахованих величин втрат від загибелі риб або
загибелі кормових організмів. Складання їх не допускається.

Додаток N 1
до Методики розрахунку збитків, заподіяних
рибному господарству внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього
природного середовища

Таблиця 1. Середні біологічні показники з основних
промислових видів риб
------------------------------------------------------------------
| Види риб |Середня |Плодю- |Крат- |Частка |Промисло|
| |маса до-|чість |ність |самок |ве повер|
| |рослої |(Q - |нересту |(Z - %) |нення |
| |особини |тис.шт.)|(C - | |від ікри|
| |(кг) | |разів) | |(K - % )|
|----------------------------------------------------------------|
| Київське водосховище |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 1.2 | 120 | 9 | 50 | 0.003 |
|Судак | 1.9 | 300 | 6 | 50 | 0.001 |
|Сазан | 4.1 | 740 | 8 | 50 | 0.0005 |
|Синець | 0.3 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |
|Щука | 3.5 | 60 | 8 | 50 | 0.005 |
|Плітка | 0.29 | 50 | 8 | 50 | 0.006 |
|Плоскирка | 0.3 | 90 | 8 | 50 | 0.004 |
|Окунь | 0.25 | 25 | 7 | 50 | 0.01 |
|Лин | 0.98 | 350 | 2 | 50 | 0.001 |
|Карась | 0.4 | 45 | 6 | 50 | 0.006 |
|Чехоня | 0.22 | 20 | 6 | 50 | 0.015 |
|Краснопірка | 0.2 | 150 | 2 | 50 | 0.002 |
|В'язь | 0.9 | 90 | 5 | 50 | 0.003 |
|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.2 |
|----------------------------------------------------------------|
| Канівське водосховище |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 1.23 | 190 | 9 | 34 | 0.003 |
|Судак | 1.8 | 275 | 6 | 50 | 0.001 |
|Сазан | 3.8 | 700 | 8 | 34 | 0.0005 |
|Синець | 0.275 | 27 | 7 | 40 | 0.01 |
|Щука | 4.0 | 65 | 8 | 50 | 0.005 |
|Плітка | 0.25 | 30 | 8 | 34 | 0.006 |
|Плоскирка | 0.32 | 60 | 8 | 34 | 0.004 |
|Окунь | 0.28 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |
|Лин | 0.80 | 330 | 2 | 34 | 0.001 |
|Карась | 0.47 | 50 | 6 | 50 | 0.006 |
|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.2 |
|----------------------------------------------------------------|
| Кременчуцьке водосховище |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 1.2 | 200 | 8 | 34 | 0.002 |
|Судак | 2.0 | 390 | 6 | 50 | 0.0006 |
|Сазан | 4.1 | 740 | 8 | 50 | 0.0005 |
|Синець | 0.22 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |
|Щука | 2.2 | 70 | 5 | 50 | 0.004 |
|Плітка | 0.4 | 80 | 5 | 50 | 0.004 |
|Плоскирка | 0.22 | 36 | 4 | 50 | 0.01 |
|Сом | 4.0 | 110 | 7 | 50 | 0.003 |
|Окунь | 0.27 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |
|Чехоня | 0.22 | 20 | 3 | 50 | 0.02 |
|В'язь | 0.75 | 90 | 5 | 50 | 0.003 |
|Пічкур | 0.045 | 2 | 2 | 25 | 0.066 |
|Бичок | 0.05 | 1.5 | 2 | 50 | 0.133 |
|Б.амур | 6.0 | - | - | - | - |
|Товстолобик | 4.0 | - | - | - | - |
|----------------------------------------------------------------|
| Дніпродзержинське водосховище |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 1.2 | 200 | 8 | 50 | 0.002 |
|Судак | 2.2 | 350 | 6 | 34 | 0.0006 |
|Сазан | 3.8 | 740 | 8 | 50 | 0.0005 |
|Синець | 0.22 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |
|Щука | 4.5 | 70 | 5 | 34 | 0.004 |
|Плітка | 0.19 | 80 | 5 | 34 | 0.004 |
|Плоскирка | 0.3 | 40 | 4 | 50 | 0.01 |
|Сом | 5.0 | 180 | 7 | 50 | 0.002 |
|Окунь | 0.27 | 30 | 7 | 50 | 0.01 |
|Жерех | 2.2 | - | - | 34 | - |
|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.2 |
|----------------------------------------------------------------|
| Запорізьке водосховище |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 1.1 | 251 | 5 | 56 | 0.0025 |
|Сазан | 3.6 | 595 | 6 | 51 | 0.0015 |
|Судак | 1.4 | 117 | 4 | 60 | 0.001 |
|Тарань | 0.4 | 101 | 5 | 41 | 0.009 |
|Щука | 3.73 | 140 | 5 | 39 | 0.0012 |
|Плоскирка | 0.21 | 37 | 4 | 57 | - |
|Окунь | 0.35 | 81 | 3 | 50 | - |
|Верховодка | 0.007 | 1.8 | 2 | 50 | - |
|Плітка | 0.23 | 69 | 4 | 46 | - |
|Сом | 3.7 | 191 | 3 | 53 | - |
|Карась | 0.25 | 210 | 3 | 99.99| - |
|----------------------------------------------------------------|
| Каховське водосховище |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 1.2 | 200 | 6 | 40 | 0.002 |
|Судак | 2.2 | 400 | 5 | 50 | 0.001 |
|Сазан | 4.0 | 750 | 8 | 50 | 0.0005 |
|Синець | 0.45 | 65 | 5 | 50 | 0.004 |
|Щука | 3.0 | 40 | 5 | 50 | 0.014 |
|Плітка | 0.35 | 70 | 5 | 60 | 0.004 |
|Плоскирка | 0.3 | 100 | 4 | 50 | 0.004 |
|Сом | 5.6 | 70 | 7 | 50 | 0.005 |
|Окунь | 0.3 | 50 | 4 | 40 | 0.006 |
|Лин | 0.5 | 300 | 4 | 50 | 0.001 |
|Карась | 0.4 | 90 | 4 | 50 | 0.004 |
|Чехоня | 0.3 | 20 | 4 | 50 | 0.014 |
|Верховодка | 0.01 | 3 | 2 | 50 | 0.1 |
|Тюлька | 0.002 | 10 | 2 | 50 | 0.04 |
|Раки | 0.06 | 0.3 | 5 | 50 | 7.0 |
|Бички | 0.01 | 1.8 | 3 | 50 | 0.08 |
|Краснопірка | 0.3 | 70 | 4 | 50 | 0.004 |
|----------------------------------------------------------------|
| Водойми Харківської області |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 0.86 | 246 | 4 | 50 | 0.001 |
|Судак | 1.3 | 262 | 2-3 | 60 | 0.001 |
|Сазан (короп) | 2.6 | 700 | 3-4 | 65 | 0.0005 |
|Щука | 1.25 | 65 | 4 | 50 | 0.003 |
|Плітка | 0.125 | 50 | 4 | 50 | 0.004 |
|Плоскирка | 0.3 | 60 | 4 | 65 | 0.005 |
|Краснопірка | 0.25 | 55 | 4 | 50 | 0.003 |
|Окунь | 0.25 | 25 | 3 | 65 | 0.005 |
|Жерех | 2.2 | 100 | 3 | 66 | 0.003 |
|Сом | 5.0 | 175 | 4 | 50 | 0.001 |
|Верховодка | 0.008 | 1.5 | 2 | 50 | 0.133 |
|Головень | 1.1 | 460 | 4 | 50 | 0.001 |
|Пічкур | 0.045 | 2.0 | 2 | 25 | 0.066 |
|Бичок | 0.05 | 1.5 | 2 | 50 | 0.133 |
|Б.амур | 6.0 | - | - | - | - |
|Б.товстолобик | 4.0 | - | - | - | - |
|----------------------------------------------------------------|
| Азовське море, лимани та гирла річок |
|----------------------------------------------------------------|
|Лящ | 0.935 | | 10 | 50 | 0.004 |
|Судак | 1.9 | | 6-7 | 50 | 0.0012 |
|Тарань | 0.137 | | 4-5 | 50 | 0.015 |
|Шемая | 0.25 | | 7-8 | 25 | 0.009 |
|Рибець | 0.395 | | 5 | 50 | 0.009 |
|Піленгас | 0.809 | | 10 | 50 | - |
|Осетр | 13.7 | | 5-6 | 25 | 0.01 |
|Білуга |120.0 | | 7-8 | 50 | 0.01 |
|Севрюга | 7.5 | | 3 | 50 | 0.01 |
|Камбала-калкан | 0.82 | | 7-8 | 50 | - |
|Камбала-глосса | 0.3 | | - | 50 | - |
|Оселедець | 0.178 | | 3 | 50 | 0.003 |
|Хамса | 0.0067| | 2 | 50 | 0.03 |
|Тьлька | 0.0028| | 2 | 50 | - |
|Бичок-мартовик | 0.035-| | 3 | 70 | - |
| | 0.04 | | | | |
|Бичок-кругляк | 0.025 | | 3 | 70 | - |
|Бичок-пісочник | 0.025 | | 3 | 70 | - |
|Чехоня | 0.35 | | 5-6 | 50 | 0.02 |
|Морський кіт | 6.0 | | - | - | - |
------------------------------------------------------------------

Примітка. Середні біологічні показники основних промислових видів
риб приведені за даними Інституту гідробіології НАНУ,
Інституту рибного господарства УААН, АзНДІРГ, НДІ
біології Дніпропетровського та Харківського
держуніверситетів.

Додаток N 2
до Методики розрахунку збитків, заподіяних
рибному господарству внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього
природного середовища

Таблиця 2. Коефіцієнти по кормовій базі
------------------------------------------------------------------
| Водойми | Кормові |Коефіці-|Середня |Показник|Кормовий|
| | організми |єнт пере|концент-|гранично|коефіці-|
| | |ведення |рація |можливо-|єнт пере|
| | |кормових|кормових|го вико-|ведення |
| | |об'єктів|організ-|ристання|подукції|
| | |в продук|мів: |кормової|кормових|
| | |цію кор-|планктон|бази риб|організ-|
| | |мових ор|(г/м3), |(К1 - %)|мів в |
| | |ганізмів|бентос | |рибну |
| | |(Р/В) |(г/м2) | |продук- |
| | | | | |ції,(К2)|
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Азовське |Фітопланктон | 356.0 | | 50 | |
|море |Зоопланктон | 32.0 | | 80 | 12.0 |
| |Зообентос, | 2.4 | | | |
| |в т.ч. кормовий| 60.0 | | 70 | 21.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Чорне море |Фітопланктон | 250.0 | | 20 | 30.0 |
| |Зоопланктон | 32.8 | | 90 | 6.0 |
| |Зообентос | 2.6 | | 55 | 6.0 |
| |Фітобентос | 2.2 | | | 12.0 |
|----------------------------------------------------------------|
| Водосховища Дніпровського каскаду |
|----------------------------------------------------------------|
|Київське |Фітопланктон | 100.0 | | 30 | |
| |Зоопланктон | 20.0 | 3.4 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 5.0 | 53.5 | 70 | 5.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Канівське |Зоопланктон | 20.0 | 0.5 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 6.0 | 2.0 | 70 | 5.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Кременчуцьке|Фітопланктон | 122.0 | 10.0 | 50 | 50.0 |
| |Зоопланктон | 20.0 | 7.6 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 5.0 | 30.5 | 70 | 5.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Дніпродзер- |Фітопланктон | 100.0 | 9.0 | 30 | 50.0 |
|жинське |Зоопланктон | 20.0 | 3.7 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 4.0 | 16.0 | 70 | 10.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Запорізьке |Фітопланктон | 100.0 | 9.3 | 30 | 50.0 |
|(Дніпров- |Зоопланктон | 20.0 | 6.3 | 80 | 6.0 |
| ське) |Зообентос | 4.0 | 11.8 | 70 | 10.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Каховське |Фітопланктон | 100.0 | 55.5 | 30 | 50.0 |
| |Зоопланктон | 20.0 | 4.2 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 4.0 | 10.0 | 70 | 10.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Дніпро-Бузь-|Зоопланктон | 20.0 | 0.92 | 80 | 6.0 |
|кий лиман |Зообентос | 21.0 | 44.47 | 70 | 10.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Десна, Остер|Зоопланктон | 20.0 | 5.0 | 80 | 5.0 |
| |Зообентос | 6.0 | 48.8 | 70 | 6.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Супой, Тру- |Зоопланктон | 20.0 | 0.5 | 80 | 6.0 |
|біж, Недра, |Зообентос | 6.0 | 2.0 | 70 | 6.0 |
|Гнила, Оржи-| | | | | |
|ця | | | | | |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Інгулець |Зоопланктон | 10.0 | 2.0 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 8.0 | 45.0 | 50 | 6.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Псьол, |Зоопланктон | 20.0 | 5.8 | 70 | 5.0 |
|Омельник |Зообентос | 20.0 | 55.1 | 70 | 6.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Прип'ять |Зоопланктон | 20.0 | 0.38 | 70 | 6.0 |
| |Зообентос | 5.0 | 2.0 | 70 | 5.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Південний |Зоопланктон | 20.0 | 1.03 | 80 | 8.0 |
|Буг |Зообентос | 6.0 | 43.0 | 70 | 5.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Інгул |Зоопланктон | 10.0 | 2.0 | 80 | 6.0 |
| |Зообентос | 8.0 | 45.0 | 50 | 6.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Сіверський |Зоопланктон | 20.0 | 6.0 | 80 | 6.0 |
|Донець |Зообентос | 6.0 | 12.0 | 70 | 5.0 |
|------------+---------------+--------+--------+--------+--------|
|Дунай |Фітопланктон | 2.0 | 4.7 | 30 | 30.0 |
|(Українська |Зоопланктон | 2.0 | 0.5 | 30 | 10.0 |
| частина) |Зообентос | 4.0 | 0.7 | 45 | 10.0 |
------------------------------------------------------------------

Додаток N 3
до Методики розрахунку збитків, заподіяних
рибному господарству внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього
природного середовища

Приклад розрахунку збитків, заподіяних
рибному господарству

Розрахунок виконано для умов Київського водосховища.
Внаслідок скиду забруднених вод у водосховище спостерігалась
загибель риби на площі 0,5 га. Концентрація загиблої риби складає:
лящ - 0.1 шт/м2;
судак - 0.05 шт/м2;
окунь - 2 шт/м2.
Середня вага однієї дорослої особини риби:
ляш - 1.2 кг;
судак - 1.9 кг;
окунь - 0.25 кг.
Прямий збиток визначається по формулі (1).
лящ: N = 0.1 x 5000 x 1.2 = 600 кг;
судак: N = 0.05 x 5000 x 1.9 = 475 кг;
інші: N = 2 x 5000 x 0.25 = 2500 кг.
Всього: 3575 кг.

Таким чином, внаслідок скиду стічних вод в Київське
водосховище прямі збитки рибному господарству склали 3575 кг.
Крім цього, збитки рибному господарству (N) будуть заподіяні
від втрати потомства. Розрахунок ведеться по кількості загиблих
самок (Z), їх плодючістю (Q), кратністю нересту (С), коефіцієнтом
промислового повернення (K), середньою вагою риб (M) по
формулі (2).
Кількість риби, що загинула внаслідок забруднення
водосховища, складає:
Лящ: 600 кг : 1.2 кг = 500 шт;
Судак: 475 кг : 1.9 кг = 250 шт;
Окунь: 2500 кг : 0.25 кг = 10000 шт.

З таблиці 1 беруться середні біоголічні показники з основних
промислових видів риб.
------------------------------------------------------------------
| Види риб |Середня |Плодю- |Крат- |Частка |Промисло|
| |маса до-|чість |ність |самок |ве повер|
| |рослої |(Q - |нересту |(Z - %) |нення |
| |особини |тис.шт.)|(C - | |від ікри|
| |(кг) | |разів) | |(K - %) |
|-------------------+--------+--------+--------+--------+--------|
|Лящ | 1.2 | 120 | 9 | 50 | 0.003 |
|Судак | 1.9 | 300 | 6 | 50 | 0.001 |
|Окунь | 0.25 | 25 | 7 | 50 | 0.001 |
------------------------------------------------------------------

Розрахунок проводиться по кожному виду риби окремо.
Лящ N = 500 x 50 x 120000 x 9 x 0.003/100 x 1.2 = 9720 кг;
Судак N = 250 x 50 x 300000 x 6 x 0.001/100 x 1.9 + 4275 кг;
Окунь N = 10000 x 50 x 25000 x 7 x 0.005/100 x 0.25 = 21875 кг.
Всього: 35870 кг.
Примітка: У разі, коли підрахунки збитків здійснюються на
водоймах, на яких біологічні показники для риб та
кормових організмів не визначені, слід використовувати
аналогічні показники з таблиць 1, 2, які встановлені
для близьких за гідрологічними показниками водойм. В
окремих випадках ці показники можуть бути встановлені
на підставі біологічних обгрунтувань відповідних
наукових установ.